1. Шість десятиліть відділяють нас від тих травневих днів, коли відлунали останні залпи найбільшої в історії людства війни.
2. Все далі відходять грізні і важкі роки Великої Вітчизняної війни, але не згасає пам’ять про тих, хто не шкодуючи своєї крові, приніс на вівтар свободи найдорожче – життя.
1. Шістдесят років тому назад над землею України, над усім світом пролунало радісне і хвилююче слово: “Перемога!”.
2. Пам’ять війни – це пам’ять серця, її несуть крізь роки нові і нові покоління людей, схиляючись у шані перед солдатами Великої Вітчизняної.
1. З кожним роком усе менше ветеранів. Вони віддали право на життя не лише свого покоління, а й тих хто мав прийти згодом – синів, онуків, правнуків.
2. Честь і слава вам, які вистояли і не здалися під Києвом, вам, які зламали хребет фашистському звірові під Сталінградом і Курськом; вам, яких вітала звільнена Європа, вам, які залишали свої автографи на стінах Рейхстагу.
1. Цього дня ми згадуємо всіх тих, чиє життя забрала Війна. Тих, хто поліг у кривавому бою, хто після Перемоги помер від ран, хто не дожив свого віку, не докохав, тих, хто так і не побачив своїх ненароджених дітей.
2. Залиш на хвилинку щоденні турботи,
Із собою побудь у глибокій скорботі!
1. Згадай чоловіка, товариша, брата,
Дружину, сестру чи посивілу матір.
2. Усіх, хто кував перемогу і загинув
За тебе, за мене, за всю Батьківщину.
1. Згадай їх усіх, замордованих, вбитих
І гідно живи їх життям недожитим.
2. Безсмертним постає в очах нових поколінь подвиг тих, хто здобув Перемогу.
1. Хай незгасно сяє у віках ім’я Солдата – переможця! Вічна пам’ять тим, хто загинув у боях за нашу Перемогу.
Комментариев нет:
Отправить комментарий